Міністерство освіти і науки України відповідним наказом від 09.09.2022 р. №805 затвердило Положення про атестацію педагогічних працівників. Документ набирає чинності з 1 вересня 2023 року, крім його пп. 3 п. 3, який набирає чинності з дня його офіційного опублікування, та передбачає, що педагогічним працівникам, які до набрання чинності цим наказом, успішно пройшли сертифікацію і мають чинні сертифікати (один раз протягом дії сертифіката), проходження сертифікації зараховується як проходження чергової (позачергової) атестації із присвоєнням наступної (збереженням присвоєної) кваліфікаційної категорії, педагогічного звання.
У документі також зазначено, що:
Також вказано, що:
1) кваліфікаційні категорії, педагогічні звання, присвоєні до набрання чинності цим наказом, є чинний до атестації педагогічних працівників, проведеної згідно з Положенням, затвердженим цим наказом;
2) педагогічні працівники, які були прийняті на посади до набрання чинності цим наказом, продовжують працювати у закладах освіти та мають вищу освіту за спеціальностями, що не відповідають навчальним предметам (інтегрованим курсам, дисциплінам), які вони викладають, або педагогічній діяльності за посадою, вважаються такими, що мають відповідну посаді професійну кваліфікацію та атестуються на відповідність займаній посаді з присвоєнням кваліфікаційної категорії та педагогічних звань як такі, що мають відповідну освіту.
Атестація педагогічних працівників є обов’язковою. Вона може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років.
Позачергова атестація проводиться за ініціативою керівника:
- закладу освіти – у разі зниження якості педагогічної діяльності педагогічним працівником;
- закладу фахової передвищої та вищої освіти – у разі зниження якості педагогічної діяльності педагогічним працівником відокремленого структурного підрозділу такого закладу.
- Позачергова атестація педагогічного працівника освітній рівень, стаж роботи на посадах педагогічних працівників якого відповідає встановленим може проводиться за його ініціативою та/або за однією з таких умов:
1) визнання переможцем, лауреатом фінальних етапів всеукраїнських, міжнародних фахових конкурсів;
2) наявності освітньо-наукового/освітньо-творчого, наукового ступеня;
3) успішного проходження сертифікації.
Міжатестаційний період (проміжок часу між проходженням педагогічним працівником попередньої та наступної атестації) не може бути меншим ніж три роки, крім випадків проведення позачергової атестації за ініціативи педагогічного працівника. Час перебування педагогічного працівника в соціальних відпустках, навчання у закладах вищої освіти, а також період, на який переноситься атестація, до міжатестаційного періоду не включаються.
АТЕСТАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ: ОСНОВНІ ЗМІНИ
Вимоги до ведення ділової документації
Робота керівника охоплює багато сфер діяльності і однією з основних ділянок діяльності є вміння правильно оформлювати ділову документацію.
Згідно з ними документ повинен:
— надходити від установи чи юридичної особи, які мають на це право;
— бути юридично правильно оформленим;
— подавати об’єктивні відомості про події, які висвітлює, базуватися на фактах і містити конкретні пропозиції або вказівки;
— бути максимально стислим, але не за рахунок зменшення інформації; без повторень та вживання слів і зворотів, які не несуть змістовне навантаження;
— бути грамотним і зрозумілим кожному, хто його читає;
— оформлятися за встановленою формою згідно з реквізитами;
— бути бездоганно відредагованим, мати копії та чернетки;
—- складатися на відповідних бланках або папері стандартного формату.
В управлінській діяльності використовуються головним чином текстові документи, інформацію в яких зафіксовано будь-яким письмовим способом — рукописним, машинописним, друкарським. Такі документи, оформлені за певними правилами, часто називають управлінськими, а сукупність їх — управлінською документацією.
Постановою Держкомітету стандартів з 01.01.91 в дію введено ГОСТ 6.38-90. Це науково обґрунтовані правила підготовки та оформлення документів. Введення таких правил створює необхідні передумови для детальнішої уніфікації документів, що у свою чергу сприятиме використанню їх в автоматизованих системах управління.
Стандарти встановлюють найзагальніші правила складання документів, а також регламентують машинописне оформлення їхніх окремих реквізитів.
Реквізитами називають структурні елементи, з яких складається документ.
Формуляр-зразок — це єдина модель побудови комплексу документів, яка встановлює сукупність реквізитів, властивих документам цього комплексу, розміщених в усталеній послідовності.
Кількість реквізитів у кожному документі не однакова.
Вона визначається видом документа та його змістом.
Діють такі єдині вимоги щодо оформлення ділової документації.
1. Для складання службових документів в установах належить використовувати папір форматів А4 (210×297 мм) та А5 (148×210 мм). Складання документів на папері довільного формату не дозволяється.
2. Як правило, усі службові документи мають оформлятися на бланках установи. Бланки виготовляються згідно з вимогами державних стандартів з обов’язковим додержанням таких правил:
— встановлюється два види бланків: бланк для листів і загальний бланк для інших видів організаційно-розпорядчих документів;
— бланки кожного виду слід виготовляти на основі кутового або поздовжнього розміщення реквізитів. Реквізити заголовка розміщуються центрованим (початок і кінець кожного рядка реквізиту однаково віддалені від меж площі) або прапоровим (кожний рядок реквізиту починається від лівої межі площі) способом;
— бланки належить виготовляти друкарським способом на білому папері або на папері світлих тонів;
— бланки документів повинні мати такі поля:
а) ліве — 20 міліметрів;
б) верхнє — не менш як 10 міліметрів;
в) праве й нижнє — не менш як 8 міліметрів. Деякі внутрішні документи (заяви працівників, окремі службові довідки тощо) та документи, створювані від імені кількох або більше організацій, оформляються на бланках.
ГОСТ 6.38-90 встановлює максимальний склад реквізитів і певний порядок розміщення їх в організаційно-розпорядчих документах.
1 — Державний Герб України (порядок використання визначається законом).
2 — Емблема організації, підприємства, установи.
3 — Зображення нагород.
4 — Код підприємства, установи, організації за Українським класифікатором підприємств і організацій (УКП0).
5 — Код форми документа за Українським класифікатором управлінської документації (УКУД).
6 — Найменування міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади.
7 — Найменування організації, установи чи підприємства — автора документа.
8 — Найменування структурного підрозділу.
9 — Індекс підприємств зв’язку, поштова й телеграфна адреса, номер телефону, номер телетайпа (абонентського телеграфу), факсу, номер рахунка в банку.
10 — Назва виду документа.
11 — Дата.
12 — Індекс.
13 — Посилання на індекс та дату вхідного документа.
14 — Місце складання або видання.
15 — Гриф обмеження доступу до документа.
16 — Адресат.
17 — Гриф затвердження,
18 — Резолюція.
19 — Заголовок до тексту.
20 — Відмітка про контроль.
21 — Текст.
22 — Відмітка про наявність додатків.
23 — Підпис.
24 — Гриф погодження.
25 — Візи.
26 — Печатка.
27 — Відмітка про засвідчення копій.
28 — Прізвище виконавця і номер його телефону.
29 — Відмітка про виконання документа й направлення і до справи.
30— Відмітка про перенесення даних на машинний носій.
31 — Відмітка про надходження документа.
Закріплення за реквізитами постійних місць робить документи зручними для користування, спрощує їх обробку, дає можливість використати при цьому технічні засоби. Реквізити в документі розміщують з урахуванням послідовності операцій його підготовки, оформлення й виконання.
1.Строки зберігання документів Детальніше>>>
2. Система і структура управління закладом Детальніше>>>
3. Фрагмент плану роботи директора на тиждень Детальніше>>>
4. Програма модульного управління школою Детальніше>>>
5 Форма заявки на отримання гранта Детальніше>>>
6.Схема інноваційної діяльності закладу Детальніше>>>
7.Положення про методичну раду Детальніше>>>
8. Підсумки регіонального експерименту "Фахова культура уроку - компетентнісний підхід"Детальніше>>>
Вимоги до майстер-класу
Вимоги до майстер-класу
2. Обгрунтовано дібрана структура уроку.
3. Доцільно використані форми, методи і засоби навчання.
4. Контакт з класом, емоційність, мова, врахування індивідуальних особливостей учнів.
5. Висновки.
6. Контроль навчальних досягнень, узгодження їх з цілями уроку, оцінювання.
7. Дотримання гігієнічних норм.
8. Чітко виділене головне і другорядне.
9. Залучення прийомів критичного читання навчальних текстів підручника.
10.Адаптовані до вікових особливостей учнів інтерактивні технології.
11.За необхідністю здійснювати міжпредметний зв'язок
Структурна схема проведення майстер-класу
1. Визначення учасників майстер-класу.
2. Повідомлення теми, мети, завдань.
3. Мотивація навчальної діяльності, очікувані результати.
4. Проблемні питання.
5. Осмислення та сприйняття матеріалу.
6. Робота з матеріалом уроку.
7. Контроль навчальних досягнень, узгодження їх з цілями уроку.
8. Наприкінці уроку повернення до очікуваних результатів: учні узагальнюють, які знанні вони отримали, яких навичок набули.
9. Оцінювання. Детальнішне>>>
Немає коментарів:
Дописати коментар